Гроно цікавинок про Україну!

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. 22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель.

Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави.

до вашої уваги відеомандри "Гроно цікавинок про Україну"

 Заповідними стежками Поділля!

Хмельниччина багата на унікальні місця, географічні цікавинки, старовинні унікальні маєтки, замки, церкви, споруди. А ти про усі місця знаєш?!

Тож у цій підбірці ми розповімо вам найцікавіші місцини, які варто побачити!

Василь Симоненко – світлий талант, трагічна доля.

8 січня 1935 року народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали "поетом без каменю за душею". Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України.

"Найбільше люблю землю, людей, поезію і село Біївці, де мама подарувала мені життя",так писав про себе Василь Симоненко, якому судилося прожити всього 28 років.

До вашої уваги Розважально-пізнавальна мандрівка "Подорож казками Василя Симоненка".

 Йому судилась доля генія!

Літературна вітальня

6 січня – день народження Василя Стуса.

Письменник, правозахисник, борець… Василь Стус став символом Українського Опору другої половини ХХ століття, він був одним із тих, хто вів непримиренну боротьбу за українську державність. Він обрав беззавітне служіння рідному народові, йшов тернистою дорогою та приймав безкінечні удари долі. Україна була для нього серцевим болем, з якого й народжувалася його полум'яна поезія.

У неймовірно важких умовах тюрми, куди його запроторили за антирадянщину, Василь Стус тримався стійко, голови не схиляв ніколи. Він усвідомлював, що за ним «стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу одстояти до загину». Так, поет знав, що загине у своїй боротьбі із тією системою, але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: «Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя...».

Твори, світогляд, принципи життя поета є актуальними до сьогодні.