Земля – початок жіночий. Маємо
бути щасливими, що знайшовся шматочок для Великої Левади. Радість тим, хто живе
і працює в цьому селі!
Перші згадки про поселення
припадають на ХVІІІ
століття. Спочатку село звалося Левада Карабчіївська, бо заснувалося на
карабчіївських ґрунтах.
Перші поселенці зводили хати на
правому і лівому берегах річки Смотрич, тоді повноводної, з чистою водою,
багатою на рибу.
Сусідами Великої Левади були села
з давнішою історією – Купин і Великий
Карабчіїв.
Розквіт Великої Левади припадає на
кінець першої половини ХІХ століття. У 1847 році в селі було збудовано
цукрово-рафінадний завод «Левада». З навколишніх сіл, з інших місцевостей
Поділля до Великої Левади поприїжджали кращі спеціалісти. Їх приймали на заводі
охоче, давали земельні наділи для будування житла. Отже, завод поповнювався
кваліфікованими спеціалістами.
Йшов час. Пробігали роки, їх
десятки. До складу Великої Левади приєдналися ще два населених пункти – Мала
Левада і безіменний хутір.
Велика Левада до революції була
одним із кращих сіл Поділля. Мешканці села вважалися багатими. У центрі села на
березі річки Смотрич розмістився маєток
графа Потоцького. На великій площі розміщувався
парк. Його сосни, каштани вабили погляд селян. Окремо ріс дубняк. А над
берегом річки ріс сад. Яких порід яблунь, груш у ньому не було! Кожен сорт
яблук, як кажуть на вагу золота. В саду була оранжерея. В ній вирощували
квіти,різну розсаду.
Графський маєток був обнесений
високим цегляним муром. Його частина збереглася і до наших днів. Від житлового
будинку в різні сторони тягнулися рівні чисті алеї. Ними прогулювалася родина
Потоцьких, приїжджі гості. А вони прибували навіть з інших країн. Найперше – із
Польщі.
З 1861 року село належало графині
Юзефині Шембек. На той час в селі був 61
селянський двір,у володінні якого було 465 десятин землі. Було 10 дворів
однодворцевих і вільних, які мали у володінні 4 десятини землі. До володінь
Юзефини Петрівни Шембек належали землі, які примикали до річки Смотрич на
ділянці «Дубина», ліс, вигони для пасовища, водопої та інші економічні землі.
Всі земельні володіння графині тільки в селі Велика Левада становили 65
десятин. Графині належав цукровий, винокурний та цегляний заводи, млин.
У післяжовтневі роки доля не
усміхнулася Великій Леваді. Цукрово-рафінадний завод було зруйновано,
обладнання вивезено. Пізніше в заводських приміщеннях, котрі збереглися,
розмістилася МТС, а через деякий час – РТС. Після ліквідації останньої територія
заводу перейшла у власність колгоспу «Прогрес». У приміщеннях запрацювали
майстерні по ремонту сільськогосподарської техніки.
У селі були інкубаторна станція,
маслозавод. Масло виготовляли високих сортів. Його провадили за межі Поділля, в
інші країни. Воно користувалося великим попитом. Підприємство закрили. Через
такі події, молодь виїжджала в міста.
Йшли роки. Зміни відбувалися на краще. Зло
витискалося добром. Перші його промені зазирнули до великолевадчан тоді, коли
колгосп «Прогрес» очолив Іван Васильович Бажан – людина турботлива,
ініціативна, з потрібним хазяйським вогником і вмінням дивитися в майбутнє і
бачити в ньому те, чого не могли або не хотіли бачити його попередники. Іван
Васильович взявся за відродження села. Активізувалося сільське будівництво. На
новій вулиці вишикувалися одноквартирні добротні котеджі, збудовано
чотириквартирний будинок для спеціалістів сільського господарства. У 1988 році
та 1991 році для вчительських сімей у селі збудовано також два чотириквартирних будинки з усіма
зручностями.
Коли поглянути із високого пагорба
на село Велика Левада, то по неволі зачаруєшся його мальовничими краєвидами.
Колись серед цієї буйної зелені стояла маленька глиняна хатинка із солом’яною стріхою. Це була школа.
Зараз в цій зелені стоїть красива двоповерхова школа де працюють кваліфіковані
спеціалісти.
Серед мальовничого села Велика
Левада розташований дендропарк «Любисток» в якому в минулих роках знаходився
графський будинок. Зараз в цьому будинку розмістився дитячий садок «Каштан»
куди кожен день малюки залюбки покидаючи
свої домівки біжать зустрітися зі своїми
друзями, а також погратись гарними іграшками, сходити на екскурсію,повчити вірші
та багато іншого.
Великий внесок для обладнання ігрового майданчику для дитячого садка на
сьогодні зробили ТОВ «Оболонь-Агро» та керуючий Великолевадським відділком
Цвітлюк Володимир Іванович. ТОВ «Оболонь-Агро» орендує землі села Велика Левада
з 2008 року, в числі тих інвесторів, які, крім основної господарської діяльності,
піклуються про соціальну сферу села, його повноцінну життєдіяльність.
В селі стоїть пам’ятник Безіменному солдату. Голову схилив застигло,суворе
обличчя.Навкруги тиша тільки каштани, ялини шумлять.
Невідомий солдат. Хто ти? Чий ти син? Які села, міста визволяв, що не дожив
до щасливих днів?
Герою! Встань подивись! Пройшло багато літ. Залікувались рани, тільки
материнські не загояться ніколи. Твій подвиг залишиться назавжди безсмертним.
В
центрі села збудовано нову велику церкву. Всі прихожани за такий великий
подарунок для села дякують бувшому голові колгоспу «Прогрес» Бажану Івану
Васильовичу. Велику допомогу надав керівник господарства для збудування церкви.
Сьогоднішні інвестори також зробили великий внесок для її реконструкції.
В селі Велика Левада
збудовано великий двоповерховий сільський клуб, де кожного тижня збирається
молодь на дискотеку. Також в сільському клубі працюють різні гуртки.
Проводяться, крім дискотек, вечори відпочинку концертні програми, приурочені різним
святам.
В сільському клубі на
другому поверсі розміщена сільська бібліотека. Взагалі в селі була організована
перша бібліотека у 1933 році при МТС. Першим бібліотекарем був Мадера Микола, а
в 1934 році став Незборецький Микола. Зі слів довгожителів села бібліотекарем
працювала ще Виногородська Ганна Антонівна. Довгий час на ниві книгознавства
працювала Голубченко Софія Павлівна. З 1988 року по 1998 рік завідуючою
Великолевадською бібліотекою працювала Цвітлюк Олена Іванівна. А з 1998 року і
по сьогоднішній день завідуючою сільською бібліотекою працює Пліш Анжела
Віталіївна. Бібліотека розміщена в двох
кімнатах. Окремо кімната для обслуговування дорослих читачів, а також абонемент
і окремо кімната юного читача. В цій
кімнаті ще оформлено краєзнавчий куток.
В бібліотеці оформлено різні виставки і для самих
менших читачів і для середнього шкільного віку.
При бібліотеці та сільському клубі працює
гурток технічної творчості для учнів 2 – 8 класів. Діти мають змогу проявити
свої здібності та навчитись шити, малювати на склі, робити аплікації, іграшки,
квіти та багато іншого.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити