В гостях у Всеволода Нестайка

 30 січня день народження Всеволода Нестайка.

Всеволод Нестайко – один із найвидатніших українських класиків дитячої літератури. Усі твори письменника відрізняються яскравими персонажами, веселими й захопливими пригодами, фірмовим авторським гумором, а також повчальними історіями, які виховують у дітях тільки позитивні риси.

Запрошуємо до читання захоплюючих творів письменника. В нашій бібліотеці оформлено викладку літератури «В гостях у Всеволода Нестайка».

 Навіки молоді - герої Крут

Урок історичної правди

29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році.

Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника.

Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: були відбиті декілька атак, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.

Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.

Бій під Крутами - трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Історія, як відомо, повторюється - сьогодні ми продовжуємо тримати оборону від російської навали.

 Голокост - біль втрачених поколінь.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року.

Вшановують жертв Голокосту 27 січня невипадково. Саме в цей день в 1945 році звільнили концентраційний табір Освенцим (Аушвіц) – місце ув’язнення, проведення дослідів над людьми і страти євреїв, поляків, циган та інших жертв.

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

У Голокості Україна втратила 1,5 мільйона євреїв, які були знищені прямо на її території, в ямах та ярах на околицях міст і сіл. За підрахунками дослідників, в Україні до 2000 «менших бабиних ярів» — місць, де нацисти убивали євреїв.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати всім тиранам і агресорам сьогоднішнього світу про небезпечність і наслідки їхніх дій. І рано чи пізно всі понесуть покарання за свої нелюдські вчинки.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост.

Наша бібліотека рекомендує прочитати книги про події Голокосту Марта Холл Келлі "Бузкові дівчата" та Юрій Винничук "Танго смерті".

 День Соборності України

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке сталося у 1918 році, та проголошення Акта Злуки українських земель, що відбулося 1919-го.

Гасло до відзначення Дня Соборності України в цьому році:

“Наша єдність – наша зброя”

До вашої уваги відео-екскурс "Соборна мати Україна - одна на всіх, як оберіг"

 СОБОРНА МАТИ УКРАЇНА - ОДНА НА ВСІХ, ЯК ОБЕРІГ

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.

В Великолевадській сільській бібліотеці до Дня Соборності України оформлено виставку "Соборна мати Україна - одна на всіх, як оберіг". Ознайомитись з матеріалами виставки ви можете відвідавши нашу бібліотеку.

Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.

Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.

 Літературний портрет "Степан Руданський - подільський сміхотворець"

Повій, вітре, на Вкраїну,

Де покинув я дівчину,

Де покинув чорні очі…

Повій, вітре, з полуночі!..

Між ярами там долина,

Там біленькая хатина;

В тій хатині голубонька,

Голубонька-дівчинонька…

Цей пісенний шедевр – безсмертний тужливий заклик закоханого серця, що лине із самісіньких глибин людської душі, – відомий кожному українцю (і не тільки!) як в Україні, так і далеко поза її межами. Та далеко не всі шанувальники української поезії знають, що автором цих чудових слів є класик української літератури Степан Руданський.

На сьогодні небезпідставно вважається, що творчість С. Руданського недооцінена в історії української культури, літератури й мови. Чого лише варта жанрова різноманітність митця – балади, ліричні поезії, поеми, пісні, приказки, байки, небилиці, співи, український дивоспів «Чумак», переклади (перекладав епічні твори світової літератури – «Іліаду» Гомера, «Енеїду» Вергілія, «Слово о полку Ігоревім», «Війну Жаб з Мишами», «Сни» Гейне, «Демона» Лермонтова, «Пісні про віщого Олега» Пушкіна, частково дав переспіви Краледворського і Зеленогорського рукописів).

Насамперед, за словами М. Рильського, це справді «народний поет», який становить світлу сторінку в історії утвердження національної самобутності українського народу.

Народившись на Свят-вечір (6 січня 1834 р.), на прекрасному Поділлі, Степан Руданський з дитинства всотував душею народні обряди, традиції, колоритність мови, своєрідний український гумор.

Батько поета Василь Руданський був сільським священником і мріяв, щоб сини «вийшли в люди», а не захоплювалися «шкідливою для кар’єри» «мужицькою» українською мовою. Найбільші сподівання покладав на Степана. Після початкової науки в дяка хлопець навчався у Шаргородській бурсі (1842–1849) та Подільській духовній семінарії у Кам'янці-Подільському (1849–1855). На юнака чекала Петербурзька духовна академія і подальше забезпечене життя.

В нашій бібліотеці оформлено ювілейну полицю "Степан Руданський - подільський сміхотворець"