Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я.

Леся Українка…Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але й палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ, що спородив її.26 лютого в Великолевадській ЗОШ проведено поетичний вернісаж до дня народження Лесі Українки "Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я".Учні 10 класу інсценували зустріч Лесі Українки та Сергія Мержинського та уривок з "Лісової пісні.

Лесині слова справді стали міцною зброєю. Вони не могли пробачити здоровим, сильним людям їх пасивності, байдужості до горя інших. Поетеса була впевнена, що слід сподіватися навіть без надії, що слід шось робити заради кращого майбутнього. 

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,

Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей.

А тепер я в тебе останню надію вложила.

О, не згасни ти, світло безсонних ночей!

Ти наше диво калинове - кохана українська мова.

Мова - це великий божий дар для людини. У кожного народу вона своя. А серед них - ніби запашна квітка в чудовому букеті українська мова. Ми маємо усі підстави пишатися тим, що наша мова, Батьківщина не раз переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо долала найскладніші випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів...

Над всі багатства і припливи мод

Шануймо мову серцем і вустами.

Народ без мови - це вже не народ, 

Без мови всі б ми сиротами стали.

Ідуть гріхи за нами і борги,

Від них зректися - не шукаймо броду,

Шануймо мову над усі боги,

Якщо ми хочем зватись народом.

21 лютого в Великолевадській ЗОШ І-ІІІ ступенів проведено свято рідної мови "Ти наше диво калинове - кохана українська мова".
Свято проведено для учнів 1-5 класів спільно з сільською бібліотекою та вчителями української мови.

НЕБЕСНА СОТНЯ В НЕБО ПОЛЕТІЛА.

 Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку – героями Небесної сотні, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.                  

«Небесна Сотня»…Юнаки,батьки                  

 Їх імена мені ніколи не забути.                 

  Вони ж за мене полягли,                 

  Так як і ті, що захищали Крути.                 

  Щемить у грудях, і душа болить                 

  За долю мого рідного народу.                  

 Але у серці іскра ще горить,                 

  І не втрачаю віру у свободу.

 17 лютого 2018 року в Великолевадській сільській бібліотеці проведено годину пам'яті "Небесна сотня в небо полетіла".

Присутні мали змогу переглянути кліп "Герої не вмирають" (Вітер знає)

Кожен із цієї Небесної Сотні, як і ми з вами мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої  невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Минає 4 роки від трагічних подій на Майдані. Але на превеликий жаль Небесною Сотнею не закінчився біль і страждання України . Кремлівська влада не хоче бачити єдиною, сильною і головне Європейською нашу державу і тому, вона постачає великий арсенал зброї для сепаратистів на Сході України, щоб порушити територіальну цілісність України.

Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих. Дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.