Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я.

Леся Українка…Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але й палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ, що спородив її.26 лютого в Великолевадській ЗОШ проведено поетичний вернісаж до дня народження Лесі Українки "Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я".Учні 10 класу інсценували зустріч Лесі Українки та Сергія Мержинського та уривок з "Лісової пісні.

Лесині слова справді стали міцною зброєю. Вони не могли пробачити здоровим, сильним людям їх пасивності, байдужості до горя інших. Поетеса була впевнена, що слід сподіватися навіть без надії, що слід шось робити заради кращого майбутнього. 

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,

Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей.

А тепер я в тебе останню надію вложила.

О, не згасни ти, світло безсонних ночей!