Василь Стус. Розплата за талант.

Його серед нас уже немає, він не ходить по своїй землі,але пам'ять живе у наших серцях, його дух поміж нами. Слова, такі болючі, тривожні, налиті вірою в перемогу над ворогами українського народу. Його уже нема серед нас, та ми пам'ятаємо його, пам'ятаємо те життя, яке він прожив гідно. Він мріяв, щоб україномовні школи і наш народ, як і всі народи у світі, мав свою мову, історичну пам'ять і гідність.

Цьогоріч мало би виповнитися В.Стусові - 85. Він же вибрав собі яскраву й коротку долю: "Коли життя забрано - крихт не потребую!"

Епоха не цінує геніїв за життя - вона згадує за них надто пізно. Не пройти нам повз трвгедію знищеного таланту, повз трагічну долю замордованого в концтаборах видатного нашого поета-сучасника Василя Стуса.

Довкола мене цвинтар душ

На білім цвинтарі народу

Бреду в сльозах. Шукаю броду...

Свіча горить. Горить свіча -

А спробуй відшукай людину

На всю велику Україну...

До вашої уваги літературознавча година "Василь Стус. Розплата за життя" приурочена 85-річчю від дня народження поета.