Міжнародний день рідної мови.

Сьогодні, 21 лютого, - унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

А ви знаєте, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови?

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок.

Цей день із присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи із 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

Мова – це той інструмент , який єднає націю, народність, народ до єдиного цілого. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

Сьогодні, коли Україна відстоює свою незалежність, мова стала одним із найважливіших символів національної єдності та опору.

Значення мови в умовах війни стало ще більш очевидним: вона об’єднує людей, формує національну самосвідомість і демонструє нашу стійкість перед викликами. Кожен, хто говорить українською, робить свій внесок у збереження та зміцнення української державності. Саме тому важливо продовжувати підтримувати українську мову, вивчати її, розвивати та передавати наступним поколінням.

До вашої уваги гроно мовних цікавинок «Співуча,ніжна і близька».