середа, 27 січня 2021 р.

ПАМ'ЯТАЄМО ГЕРОЇВ КРУТ. 

На Аскольдовій Могилі
Поховали їх…
Тридцять мучнів-українців
Славних, молодих…
П. Тичина «Пам’яті тридцяти»

До вашої уваги інформаційна година "Навіки молоді - герої Крут".
29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.
Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч.

Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.
Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.
За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: “Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!”
Десятиліттями історія бою або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини бою монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню.
Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. І це дійсно так. Так само, як дерево тримається на землі своїм корінням, так і людина тримається землі минулим свого народу. Саме тому ми повинні знати і пам’ятати власну історію.










Немає коментарів:

Дописати коментар